Мама – це перше слово, яке промовляє дитина. Це слово – найкраще у мові, у світ простеляє стежину! Мама це – ніжність, мудрість, любов.  Уже з перших хвилин життя мами нас голублять, пестять і охороняють. І як добре, що мамине свято у березні. Адже березень – це весна, сонце, надія. І як би там не було холодно, все ж весна, переступивши через замети, озветься до нас радістю. Розтануть сніги, відступлять морози, в серця постукає надія, що всі зимові негаразди, так як і зима, відлетять і світ оновиться. У кожного на небі є свій янгол охоронець, а у нас він є на землі. Мама завжди охороняє нас від негод, небезпеки і зайвих проблем, скидаючи на свої ніжні і тендітні плечі тяжкий тягар сучасного буття. Вона ніколи в житті не залишить нас. Мама підтримає, допоможе, врятує.  Коли важко на душі, коли серце крається і розум тьмяніє від смутку, тільки мама може зрозуміти, приголубить і пораду слушну дасть. І все стає світліше, ніби світ змінився на краще. Мама - це єдина людина, яка щиро рада, коли тобі добре, і яка від усієї душі засмучується в хвилини твого смутку. Це людина, яка готова для своєї дитини на все на світі, яка може замінити всіх... А її не замінить ніхто, навіть якщо дуже-дуже захоче. 

Як в гніздечку пташка пташенят голубить,
Так і кожна мама діток ніжно любить.
Полетять з гніздечка діти-пташенята,
Та завжди матуся буде їх чекати.

Пригорне до серця теплими руками.
Дітям і дорослим добре біля мами.